Законодавство України про роботу вагітних жінок та жінок з дітьми


пільгові умови праці для багатодітних і вагітних жінок Якщо проаналізувати законодавство щодо регулювання праці жінок, то стає зрозуміло, що жінкам, які мають дітей віком до 3 років, та вагітним надаються найбільші пільги. Це не повинно дивувати, бо вагітність є важким періодом в психологічному та фізичному відношенні. Дуже рідко жінкам в цей період вдається проявляти високу працездатність. Що стосується жінок, які народили дітей, на державному рівні створено умови для успішного поєднання виховання дитини і роботи. З цією метою в Кодексі Законів про Працю вказано, що вагітні та жінки з дітьми до 14 років мають право на неповний робочий день (загальна кількість годин роботи може бути меншою, ніж у всіх решта працівників), а також працювати неповний робочий тиждень (замість п’яти або шести дні лише три або чотири дні). Працедавець повинен забезпечити такі умови праці жінкам.

Переведення жінок на легшу роботу

Крім цього жінки з дітьми до 3 років, згідно чинного законодавства про працю, не повинні виконувати важкі роботи і працювати в нічний час, а також не мають права без їхньої згоди залучатися до надурочних робіт і відряджень. І якщо керівник підприємства вимагає в такої жінки виконувати роботу після закінчення робочого дня, вона може відмовитися від цього і не боятись, що буде притягнена до дисциплінарної відповідальності. Це право жінкам надається статтею 176 Кодексу Законів про Працю.

У випадку, коли вагітна жінка не встигає виконувати свою роботу або справлятися з робочими обов’язками, їй надається право звернутися до керівника підприємства для зменшення норми обслуговування або виробітку. Також вагітні жінки мають право бути переміщеними на більш легку роботу. На новому робочому місці за вагітними зберігається їх середній заробіток, який був на попередньому робочому місці. Однак, для такого переведення жінка повинна подати роботодавцю висновок медичного обстеження, в якому підтверджується факт вагітності та заборона виконувати важку роботу. В період, поки працедавець буде вирішувати питання про переведення на іншу роботу, вагітна жінка не повинна виконувати попередню роботу, а в дні очікування їй має виплачуватися середній заробіток.

Така ж ситуація і з жінками, що мають дітей до 3 років. Якщо вони не можуть виконувати свою роботу, власник підприємства повинен надати їм право виконання іншої роботи, поки дитина не досягне віку 3 роки. Заробіток в даному випадку також зберігається на рівні середнього. Однак, може скластись так, що заробітна плата при легшій роботі буде вищою. Тоді, відповідно, роботодавець повинен заплатити жінці більшу суму. Але дуже рідко можна зустріти власника підприємства, який погодиться надати жінці можливість працювати неповний робочий день, а тим більше коли мова йде про переведення на легшу роботу із збереженням зарплати.

Відпустка до і після пологів

При наданні жінкою листка непрацездатності (медичного висновку) у зв’язку з пологами або вагітністю їй належить оплачувана відпустка (до пологів), тривалість якої повинна становити не менш ніж 70 календарних днів. Ще 56 днів відпустки жінка повинна отримати після пологів, а при ускладненні родів або народженні двох (трьох) дітей замість 56 календарних днів їй надається 70 днів відпустки. Загалом відпустка, пов’язана з народженням дитини, може тривати 126 або 140 календарних днів. При цьому кількість днів, що надаються після пологів, буде залежати від днів, використаної відпустки до пологів. Справа в тому, що вказати точно наперед дату народження дитини неможливо.

Якщо жінці необхідно взяти відпустку по догляду за дитиною, їй безумовно вона повинна надаватись, поки дитині не виповниться 3 роки. При наявності медичного висновку про необхідність догляду за дитиною після 3 років відпустка продовжується до досягнення дитиною 6 років. Тут слід зазначити, що на відпустку по догляду за дитиною має право не тільки мати, але й батько, бабуся, дідусь або інші родичі, що здійснюють фактично догляд. В будь-який момент така відпустка може бути перервана за бажанням, а людина, що здійснювала догляд, має право вийти на роботу на потрібний проміжок часу, а потім продовжити відпустку по догляду. Під час догляду за дитиною особа має право працювати вдома або на умовах неповного робочого часу.

При необхідності або за бажанням жінки вона може додати до відпустки, що пов’язана з вагітністю та пологами, основну і додаткову щорічні відпустки. При цьому тривалість роботи на підприємстві значення не має. Іншими словами, використати звичайну щорічну відпустку жінка має право відразу після або перед відпусткою по вагітності. Слід нагадати також про ще одну перевагу, якою можуть скористатися матері, що мають двох або більше дітей, які не досягли 15 років. Мова йде про додаткову щорічну десятиденну відпустку, яка надається без врахування неробочих і святкових днів.

Деякі додаткові пільги для жінок

А тепер розглянемо ще декілька “бонусів”, якими можуть скористатися жінки під час роботи в організації або на підприємстві. Згідно норм трудового законодавства жінкам з дітьми до 1,5 року повинні надаватися додаткові перерви для годування окрім обідньої перерви. Періодичність таких перерв повинна бути не рідше, ніж одна перерва на три години, а тривалість перерви для годування дитини не повинна бути меншою ніж півгодини. Якщо ж в жінки є дві або більше дитини віком до 1,5 року, тривалість перерви для годування збільшується до 1 години. Важливо пам’ятати, що ці перерви вважаються робочим часом та відповідно оплачуються. Таким чином держава дбає про грудне вигодовування дітей, щоправда, виділення жінкам таких перерв не є для цього достатньою умовою.

Дуже важливими на думку багатьох жінок є гарантії, що стосуються звільнення з роботи і прийняття на роботу. Законодавство України забороняє роботодавцям відмовляти у прийомі на роботу жінкам, а також зменшувати їх зарплату, при вагітності або наявності дитини віком до 3 років. При цьому актуальним є питання про те, чи реально може жінка довести, що їй відмовили у працевлаштуванні саме з таких причин? Ні один працедавець ніколи відкрито і прямо не озвучить таку причину. Швидше всього в жінки буде виявлена недостатня кваліфікація і т.п. В першу чергу жінкам потрібно вимагати письмове обґрунтування причин відмови. Зволікати з цим не слід, щоб роботодавець не мав часу вигадати іншу вагому причину. Потім такий документ може бути важливим доказом в суді.

Забороняє трудове законодавство роботодавцям з їх власної ініціативи також звільняти з роботи жінок, що мають дітей до 3 років та вагітних. В даному випадку буде всього лише один виняток – повна ліквідація організації або підприємства. Але навіть в такій ситуації роботодавець повинен, згідно законодавства, подбати про працевлаштування такої жінки на будь-якому іншому підприємстві з урахуванням її кваліфікації. І навіть якщо власник підприємства звільнить з роботи вагітну жінку (або з дитиною до 3 років) за порушення трудової дисципліни (прогул і т.п.), вона має право через суд відновитися на роботі. Крім цього, суд призначить також виплату такій жінці середнього заробітку за всі робочі дні, протягом яких вона була незаконно звільнена аж до дня рішення суду та відновлення на роботі.

Якщо жінка з дитиною до 3 років або вагітна звільняється роботодавцем після завершення терміну дії строкового трудового договору, цей роботодавець повинен подбати про її працевлаштування на іншому підприємстві. Поки будуть тривати пошуки нової роботи для жінки працедавець зобов’язаний виплачувати їй середню заробітну плату. Тривалість виплати не повинна бути меншою, ніж три місяці з моменту закінчення терміну дії строкового договору.
На початок статті