Робота для студентів денної форми навчання – правові обмеження і норми


чи мають право працювати студенти денної форми Після того, як починається у ВНЗ навчальний рік, знову набуває популярності питання про можливість працевлаштування студентів, що навчаються на денній формі. Студентів цікавлять різні аспекти, що стосуються законного працевлаштування, суміщення графіків навчання і роботи, а також встановлені державою норми і вимоги щодо роботи під час навчання. Нижче у статті ми спробуємо максимально розглянути законність та можливість працевлаштування студентів бюджетних установ. Крім цього, у статті ви знайдете рекомендації та поради роботодавцям, які приймають на роботу студентів, особливості їх графіку роботи та інші важливі відповіді на запитання.

Право на працю для студентів

У статті 43-й Конституції України визначається право на працю будь-якого громадянина, яке передбачає можливість заробляти власною працею на прожиття. В цій статті сказано, що кожна людина має право на вільне обрання роботи чи професії. У статті 2 Кодексу Законів про Працю держава гарантує громадянам право працю, або отримання роботи, за яку працедавець повинен заплатити не менше, ніж визначену державою суму мінімального розміру заробітної плати. Крім цього, громадянам гарантується право на вільний вибір роботи, роду занять і професії.

За певний об’єм виконаної працівником (студентом) роботи власник підприємства або уповноважена ним особа повинна виплатити заробітну плату, що має форму грошової винагороди (стаття 94 Кодексу Законів про Працю, стаття 1 Закону ВР “Про оплату праці” № 108/95). В пункті 1 статті 1 Закону № 5067-VI «Про зайнятість населення» вказано, що зайнятість не є заборонена діяльність осіб, що спрямована на задоволення суспільних та особистих потреб і передбачає отримання заробітної плати (доходу), що може виплачуватись в грошовому або іншому еквіваленті. Якщо ж звернути увагу на першу частину статті 4 цього документу, то можна зрозуміти, що до категорії зайнятого населення також слід відносити осіб, які перебувають на денній формі навчання у вищих навчальних закладах і поєднують роботу з навчанням. Крім цього, в Законі “Про освіту” № 1060-XII (пункт 1 статті 51), а також в Законі “Про вищу освіту” № 1556-VII (пункт 1 статті 62) зазначено, що студенти мають право на трудову діяльність в позанавчальний час у передбаченому законодавством порядку. Таким чином, право на роботу для студентів денної форми навчання закріплене в Українському законодавстві. Тим не менш, під час реалізації цього права у роботодавців і самих студентів виникають питання про те, вважаються вони основними працівниками чи виконують роботу за сумісництвом.

Умови трудового договору для студентів

В трудовому законодавстві, на жаль, немає визначених термінів роботи за сумісництвом та основного робочого місця. Тому роботу студента, що перебуває на денній формі навчання, вважати роботою за сумісництвом не можна, бо згідно пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників держпідприємств, організацій та установ, що було затверджене наказом № 43 Мінфіну, Мін’юсту і Мінпраці, під сумісництвом слід вважати виконання працівником, крім основної, іншої роботи, яка виконується за трудовим договором і відповідно оплачується. Ця робота може виконуватися у вільний від основної роботи час. Інша (додаткова) робота може виконуватися на тому ж підприємстві, що й основна.

Право на працю студента (як і будь-якого громадянина) реалізується шляхом підписання трудового договору (стаття 2 КЗпП) про роботу в організації, установі, на підприємстві, або з фізичною особою. Що таке трудовий договір та які його особливості – ми розглядали в інших публікаціях. Щодо студентів денної форми навчання, в процесі навчання між закладами і студентами не створюються трудові відносини, тому не передбачається укладання трудового договору. Відповідно, навчання не може вважатися основною роботою, а робота студента (при його працевлаштуванні) не може, відповідно, вважатися роботою за сумісництвом.

Цю ж концепцію, згідно якої робота за трудовим договором студентів денної форми навчання не буде сумісництвом, вказано у листі Мінсоцполітики № 198/06/186 – 15 від 25.05.2015р. По суті, в цьому листі було повторено частину 3 пункту 14 постанови Верховного Суду України № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999р. В постанові було вказано, що робота студентів за трудовим договором при перебуванні їх на денній формі навчання не вважається сумісництвом та повинна оплачуватися роботодавцями на загальних підставах. Ця позиція повторена і в листі Мінсоцполітики № 301/13/116 – 14 від 25.07.2014р, в якому мова йде про прийняття студентів на роботу. Крім цього в листі було підкреслено, що обмежень до поєднання студентами ВНЗ денної форми навчання з роботою в трудовому законодавстві немає. Іншими словами, підприємства мають право приймати на роботу студентів навіть за умови їх виконання робіт протягом повного робочого дня.

Графік роботи для студентів

Студенти, що працюють, мають такі ж трудові права, як і всі інші працівники. Але під час приймання на роботу першокурсників працедавці повинні пильнувати за тим, чи новим працівникам вже виповнилося 18 років, адже для неповнолітніх передбачені в законодавстві спеціальні умови праці та виконання обов’язків. Наприклад, робота неповнолітніх осіб регламентується статтями 187 – 200 Кодексу Законів про Працю. Також при прийнятті на роботу студентів до 18 років потрібно пам’ятати, що стаття 51 КЗпП передбачає меншу тривалість робочого часу (до 36 годин на тиждень), включаючи також працівників, що зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці. Також необхідно зазначити, що студент стаціонарної (денної) форми навчання має право виконувати роботу тільки у вільний від навчання час, тобто, після занять, між заняттями, під час канікул та у вихідні дні.

Особи, що проходять навчання за індивідуальним графіком, під час виконання роботи повинні стежити за відсутністю накладки робочого часу і часу навчання та складання екзаменів. Стаття 56 КЗпП вказує, що при укладенні угоди між власником підприємства і працівником може бути встановлено неповний робочий день (тиждень). В цій же статті сказано, що оплата праці в таких ситуаціях повинна виконуватися залежно від обсягу виконаної роботи або пропорційно фактично відпрацьованому часу. Іншими словами, графік роботи студентів буде пов’язаний з графіком навчання. При цьому оплата праці буде проводитись залежно від тривалості виконання відповідної роботи.

Оподаткування заробітної плати студентів

Оподаткування зарплати студентів при їх працевлаштуванні та вирахування з зарплати соціальних внесків проводиться, як і для всіх інших працівників, на загальних підставах. Особливістю оподаткування можна вважати лише застосування до зарплати студентів так званої податкової соціальної пільги (ПСП). Наприклад, при отримуванні студентом денної форми стипендії (соціальної, іменної, академічної) з держбюджетних коштів працедавець при розрахунку заробітної плати повинен врахувати вимоги частини 3 пункту 169.2.3 Податкового кодексу, в якій вказано, що податкова соціальна пільга не застосовується до зарплати, яку отримує платник податку протягом місяця разом з доходами у формі стипендії, що платиться з бюджетних коштів.

У випадку, коли студент не має стипендії, працедавець при нарахуванні заробітної плати повинен врахувати вимоги підпункту 169.1.3 Податкового кодексу. Тобто, йому слід врахувати, що студент, який є платником податку, має право зменшити розмір загального оподатковуваного місячного доходу, який він отримує від одного роботодавця, на величину податкової соціальної пільги, розмір якої буде дорівнювати 150 % прожиткового мінімуму працездатних осіб, що визначений на законодавчому рівні станом на початок звітного року. Що стосується величини прожиткового мінімуму працездатних осіб, він встановлюється щорічно під час прийняття Закону Про Державний бюджет України на поточний рік. У зв’язку з цим величина ПСП для студентів буде кожного року змінюватися.
На початок статті